Зі шкільних підручників пам’ятаємо, що міста-держави в давній Греції називались полісами. Нині вважається, що перші подібні міста з’явились в Шумері. Однак, за кілька сотень років до того на території сучасної Уманщини існували масштабні трипільські поселення, які за багатьма ознаками могли б теж вважатись містами. То якими були оті наші вітчизняні «триполіси» і чи маємо підстави вважати їх справжніми містами?

Продовжимо нашу розповідь про великі трипільські поселення Уманщини. І, полишивши теоретичні дискусії про те, чи можна вважати їх справжніми містами, просто зазирнемо туди на гостину. А надалі згадаємо про них, на які сучасна наука ще не знайшла переконливих відповідей...

Через всю нашу країну з південного заходу на північний схід тягнуться, так звані, Змієві вали - насипи висотою часом аж до восьми і шириною до п’ятнадцяти метрів. Їх загальна довжина вражає – це приблизно дві тисячі кілометрів. Навіть зараз вони вражають своїми масштабами, а як-же виглядали ці споруди, коли вони дійсно стояли на сторожі праукраїнських теренів? І для чого власно їх будували та підтримували покоління наших попередників?

Будівництво і використання Змієвих валів тісно пов'язано з історичними подіями в праУкраїні мабуть на відтинку часу понад півтора тисячоліття. І найчастіше їх завданням був захист від набігів степовиків - від кімерійців та сарматів до печенігів і половців. Здавалося-б не так складно визначити, ким були будівельники. Однак, насправді в цієї історії є чимало таємничих сторінок. І пов'язані вони якраз із часами, коли будівництво було найбільш масштабним...

Поблизу Мелітополя, в степу на березі ріки Молочної, самотньо лежить розсип величезних кам'яних брил. Якщо подивитись зверху, то виглядають вони як руїни велетенської піраміди, хоча і мають цілком природне походження. Під брилами - входи в печери й гроти. Усього їх там більше шести десятків. А стіни й стелі печер зберігають малюнки наших предків...

Важливим стимулом розвитку праУкраїни в епоху бронзи були стратегічні торгівельні шляхи. Навкруг них сторіччями точилась невпинна боротьба потужних племінних союзів. І ми, українці, досі відчуваємо в собі відлуння тих кривавих віків.

В степовій та лісостеповій зоні України нині налічується щонайменше кілька тисяч курганів, хоча докладного їх ліку не знає ніхто. Традиція підкурганних похоронів зберігалась в праУкраїні тисячоліттями. Але що ми знаємо про ці пам’ятки своєї давнини?