Прабатько cхідноєвропейців
Він ймовірно жив в праУкраїні близько 10 тисяч років тому
Під час останнього Великого зледеніння (приблизно від 20 до 13 тисяч років тому) в Європі існувало всього два так званих «кліматичних притулка», де зберігалось життя людей. Один з них був саме на теренах праУраїни. І після зміни клімату саме тут виявлено появу генетичних маркерів, які надалі отримали розповсюдження просторами Євразії. Детальніше про археогенетичні дослідження - в цьому фрагменті з книги "Хто ми є, українці".
... А в які ж часи жив той предок? Автори статті ... зробили розрахунки за двома методиками, що відрізнялися між собою способами усереднення цифрових даних. За однією з них вони отримали результат 7654 роки, за другою – 13031 рік тому. А в середньому – близько 10 тисяч років тому.
Як саме розвивалася генетика людей в Українському кліматичному притулку, як утворилася домінуюча гаплогрупа українців EU19, вона ж – R1a1a, а також – R1a1–M17, можна довідатись, ознайомившись із працею групи вчених Passarino G. et al (2001)1, які дослідили методом ДНК-зондування гаплотипи більше 2 тисяч корінних представників різних народів Євразії. Корінними в цьому дослідженні вважалися ті, чиї предки (батько, дід, прадід) і самі представники жили на одній і тій же території.
Виявилось, що серед носіїв гаплотипів, які належали до гаплогрупи EU19, більше половини були зі Східної Європи. Це – поляки, українці, угорці й чехословаки. В їхніх хромосомах виявили 48 гаплотипів цієї групи, для яких методами комп’ютерного моделювання побудували схему родовідних взаємозв’язків (рисунок)2. На схемі кожен гаплотип представлений кружечком, площа якого пропорційна сумарній частоті його виявлення серед чотирьох названих народів, а площі його секторів – частотам виявлення в кожного з народів.
У центрі схеми опинився гаплотип під номером 41, який має найбільшу кількість зв’язків серед решти гаплотипів. Від нього походять 9 найближчих гаплотипів, серед яких виділяються своєю розгалуженою спадковістю гаплотипи під номерами 42, 37 і 25. Центральне положення гаплотипу 41 говорить про те, що він є найдавнішим серед усіх 48 виявлених, що від нього походить решта гаплотипів. Тепер погляньмо на його сектори. Найбільший у ньому сектор належить українцям, тобто його паспорт найчастіше носять у собі українці.
Крім того, згідно з даними вказаної статті, в українців число різновидів гаплотипів майже вдвічі перевищує кількість різновидів, що носять у собі поляки, угорці або чехословаки. Із цих двох фактів випливає логічний висновок: виникнення гаплотипу 41 і життя її засновника – найближчого спільного предка цих чотирьох східноєвропейських народів – відбулися на території, де живуть обстежені в цій роботі українці, тобто на території сучасної України.
Питається – а в які часи він жив, той предок? Автори статті, врахувавши тривалість життя одного покоління в 27 років та скориставшись відомими швидкостями мутацій в окремих сегментах гаплотипів, зробили розрахунки за двома методиками, що відрізнялися між собою способами усереднення цифрових даних. За однією з них вони отримали результат 7654 роки, за другою – 13031 рік тому. А в середньому – близько 10 тисяч років тому.
Отримані результати свідчать, що гаплогрупа EU19 була започаткована на території сучасної України під час перебування людей в Українському кліматичному притулку або незадовго після виходу з нього. Оскільки вона не зникла з арени життя, а щасливо продовжилася до наших днів, чоловіка, який її започаткував, слід уважати Прабатьком багатьох східноєвропейців, біологічний паспорт яких належить до гаплогрупи EU19. Паспорти цієї гаплогрупи носять у собі більше половини сучасних українців чоловічої статі, яких можна
вважати правнуками того далекого Прабатька в чотирьохсотому поколінні.
Зі схеми на рис. видно, що два гаплотипи, а саме: 53, який домінує серед поляків, і 17 – серед угорців, є похідними від центрального гаплотипу 41, а отже, обидва вони утворилися пізніше, під час просування носіїв гаплогрупи EU19 із Українського кліматичного притулку в західному напрямі. І це не єдиний напрям її поширення. Наступні грандіозні зміни клімату планети, які відбулися після відступу льодовика, посприяли широкому розселенню її носіїв у всіх напрямках: і на північ, і на південь, і на схід.
Ще один цікавий факт демонструє схема на рисунку, а саме: гени за довговічністю набагато стійкіші за мову. Адже попри те, що в Угорщині панує сьогодні єдина державна угорська мова і країна носить угорську назву, усе ж таки, домінуючою гаплогрупою населення Угорщини, як бачимо, залишається гаплогрупа EU19, властива слов’янам, які проживали на цих землях ще до приходу угорців.
1 Passarino G. et al. The 49a, f Haplotype 11 is a New Marker of the EU19 Lineage
that Traces Migrations from Northern Regions of the Black Sea. Human Immunology, June, 2001, vol. 62. Р. 922–932.
2 Passarino G. et al. 2001. Figure 3.
Виявилось, що серед носіїв гаплотипів, які належали до гаплогрупи EU19, більше половини були зі Східної Європи. Це – поляки, українці, угорці й чехословаки. В їхніх хромосомах виявили 48 гаплотипів цієї групи, для яких методами комп’ютерного моделювання побудували схему родовідних взаємозв’язків (рисунок)2. На схемі кожен гаплотип представлений кружечком, площа якого пропорційна сумарній частоті його виявлення серед чотирьох названих народів, а площі його секторів – частотам виявлення в кожного з народів.
У центрі схеми опинився гаплотип під номером 41, який має найбільшу кількість зв’язків серед решти гаплотипів. Від нього походять 9 найближчих гаплотипів, серед яких виділяються своєю розгалуженою спадковістю гаплотипи під номерами 42, 37 і 25. Центральне положення гаплотипу 41 говорить про те, що він є найдавнішим серед усіх 48 виявлених, що від нього походить решта гаплотипів. Тепер погляньмо на його сектори. Найбільший у ньому сектор належить українцям, тобто його паспорт найчастіше носять у собі українці.
Крім того, згідно з даними вказаної статті, в українців число різновидів гаплотипів майже вдвічі перевищує кількість різновидів, що носять у собі поляки, угорці або чехословаки. Із цих двох фактів випливає логічний висновок: виникнення гаплотипу 41 і життя її засновника – найближчого спільного предка цих чотирьох східноєвропейських народів – відбулися на території, де живуть обстежені в цій роботі українці, тобто на території сучасної України.
Питається – а в які часи він жив, той предок? Автори статті, врахувавши тривалість життя одного покоління в 27 років та скориставшись відомими швидкостями мутацій в окремих сегментах гаплотипів, зробили розрахунки за двома методиками, що відрізнялися між собою способами усереднення цифрових даних. За однією з них вони отримали результат 7654 роки, за другою – 13031 рік тому. А в середньому – близько 10 тисяч років тому.
Отримані результати свідчать, що гаплогрупа EU19 була започаткована на території сучасної України під час перебування людей в Українському кліматичному притулку або незадовго після виходу з нього. Оскільки вона не зникла з арени життя, а щасливо продовжилася до наших днів, чоловіка, який її започаткував, слід уважати Прабатьком багатьох східноєвропейців, біологічний паспорт яких належить до гаплогрупи EU19. Паспорти цієї гаплогрупи носять у собі більше половини сучасних українців чоловічої статі, яких можна
вважати правнуками того далекого Прабатька в чотирьохсотому поколінні.
Зі схеми на рис. видно, що два гаплотипи, а саме: 53, який домінує серед поляків, і 17 – серед угорців, є похідними від центрального гаплотипу 41, а отже, обидва вони утворилися пізніше, під час просування носіїв гаплогрупи EU19 із Українського кліматичного притулку в західному напрямі. І це не єдиний напрям її поширення. Наступні грандіозні зміни клімату планети, які відбулися після відступу льодовика, посприяли широкому розселенню її носіїв у всіх напрямках: і на північ, і на південь, і на схід.
Ще один цікавий факт демонструє схема на рисунку, а саме: гени за довговічністю набагато стійкіші за мову. Адже попри те, що в Угорщині панує сьогодні єдина державна угорська мова і країна носить угорську назву, усе ж таки, домінуючою гаплогрупою населення Угорщини, як бачимо, залишається гаплогрупа EU19, властива слов’янам, які проживали на цих землях ще до приходу угорців.
1 Passarino G. et al. The 49a, f Haplotype 11 is a New Marker of the EU19 Lineage
that Traces Migrations from Northern Regions of the Black Sea. Human Immunology, June, 2001, vol. 62. Р. 922–932.
2 Passarino G. et al. 2001. Figure 3.
